Неріне боудена – дуже симпатичне рослина для горщика

Нерін, або неріне (Neríne) – рослина сімейства Амаріллісові (Amaryllidaceae). У природі росте в Південній Африці, а як культурну рослину вирощують по всьому світу.

Неріні не найпоширеніша рослина і давно не попадалося мені на очі. А тут варто було тільки подумати, і вуаля! Лежать, чекають на мене в магазині. 2 шт-125р. Садовий шопоголік регулярно прочісує магазини у пошуках чогось цікавого. На цей раз це був Леруа.

Купила лише одну упаковку, хоч збиралася взяти кілька. Неріні гарно виглядає букетом з кількох цибулин. Перебрала ще десяток – усі вкриті сухою пліснявою. Тож перед посадкою мої цибулини доведеться обробити фунгіцидом.

Я їх почистила і поки відкладу убік. Нехай ще посплять без землі, посадити треба в березні. Догляд та умови посадки схожі з доглядом за амариліс. Легка, слабокисла ґрунт (я змішую компост або торф із піском і невеликою кількістю звичайної садової землі). Горщик повинен бути трохи більшим за луковицю. Якщо кілька луків, їх сідати тісно. У таких скрутних умовах неріне буде цвісти, не відволікаючись на відрощування діток.

У теплих регіонах нерин можна посадити у відкритий грунт, але в середній смузі робити цього не варто, тому що цвіте нерин пізно, тільки у вересні-жовтні і у разі ранніх заморозків квітів можна і не дочекатися.

Як і всі амарилісові, нерина отруйна, будьте обережні при пересадці!

Це зовсім невибаглива рослина, але тільки якщо створити їй відповідні умови. У мене вона росла сама по собі багато років і чудово цвіла, тому що їй підійшли умови в нашому зимовому саду (далі ЗС).

Неріні незвичайна тим, що вона має два періоди спокою. Один узимку, як у всіх людей, а другий у липні-серпні. Взимку її потрібно утримувати в сухому прохолодному приміщенні (у нас у ЗС не зовсім сухо, але цілком прохолодно), коли стає тепліше, цибулини прокидаються і їх треба переставити ближче до світла і помірно поливати. До кінця червня листя починає підсихати і полив припиняють, залишаючи горщик на тому ж світлому місці. У серпні цибулина знову прокидається, її потрібно поливати та удобрювати, тоді через 3-4 тижні вона зацвіте. Якщо погода тепла, горщик можна винести надвір на світле місце біля південної стіни будинку. Але я цього не робила. Неріні постійно стояла у мене на західному підвіконні ЗС, на східному їй було б темно, а на південному занадто спекотно. Витончений квітконос височить (висота до 50 см) над лінійним листям і несе витончені рожеві квіти з тонким ароматом.

Після відцвітання нерин знову знову йде на спокій. А іноді, якщо температура не дуже низька, вегетує до самої весни.

Якщо нерина зимувала при дуже високій температурі, вона може не дати цвітіння, і це в кращому випадку. Іноді вона може зацвісти раніше за термін, відразу після чого загинути.

Щоб рослина цвіла пишніше цибулини краще не турбувати. Вона може не зацвісти, якщо цибулина не встигне добре укоренитися і освоїти весь простір горщика. Проте раз на 5 років пересадка все ж таки потрібна, інакше цибулини вироджуються, як сталося у мене. Пересаджують нерин в кінці липня-серпні, коли починається другий період активної вегетації.

Думаю, що подвійний період спокою пов’язаний з тим, що у себе на батьківщині нерине “перечікує” найсильнішу літню спеку і прокидається знову, коли вона трохи спадає.

Обов’язково заведіть у себе цю прекрасну рослину, якщо у вас є можливість забезпечити їй прохолодну (не вище +10) зимівлю та багато світла та помірну (20-25) температуру у всі інші періоди.